Микола Сова

Грудень

Грудень 1892 - у м.Шпола народився Яків Йосипович Розенфельд, відомий композитор і піаніст. Після закінчення музичного училища по класу фортепіано, у 1919-1921 рр. навчався в Харківській консерваторії та в 1923-1927 рр. - в Ленінградській консерваторії. Як піаніст-концертмейстер почав виступати з 1906 р. З перших концертів показав себес)бдароваііим музикантом. Пліднимивтворчомупланідляньоіч) були 1930-ті рр. В ідей період Яків Йосипович написав балет „Аристократка', оперети „Зірка Парижа', „Серця чотирьох', „Джазотерапія', „Весна на Стрілці'. Напередодні і після Великої Вітчизняної війни працював піаністом у Ленінградському держцирку та театральних колективах Новосибірська. У 1947 р. повернувся до Ленінграда, де й прожив до останніх років свого життя. В цей період створив низку різножанрових музичних творів: „Українська сюїта', „Молдавська рапсодія', твори для віолончелі, фортепіано, акордеона, естрадних оркестрів, музику до театральних вистав тощо. У1950-ті рр. кілька разів приїздив на Україну відвідував рідні місця.

Грудень 1919 - на територію Шполянщини після розгрому денікінських військ вступає 12-а більшовицька армія.

Грудень 1966 - утворюється Катеринопільський район і західні села Шполянського району входять до його складу, а село В'язівок відходить до Городищенського району. З того часу територія Шполянського району не змінюється.

Грудень 1971 - вступив у дію новий автовокзал у м.Шпола. Його спорудили будівельники з міжколгоспбуду за 22 місяці. Автовокзал має просторий зал на 300 місць, готель на 20 ліжок, кімнату матері та дитини та інші зручності для пасажирів.

Грудень 1996 - завершено спорудження об'їзної автомобільної дороги навколо Шполи довжиною 5,5 км з транспортними розв'язками. Це значно зменшило забруднення районного центру спрацьовапими газами автомобільних двигунів і сприяло покращенню екологічного стану міста.

Грудень 1999 - у м.Шпола почало роботу місцеве районне телебачення, яке забезпечує жителів детальною інформацією про життя району. Першим редактором став М.І.Сеиченко.

Грудень 2001 - всеукраїнський перепис населення зафіксував кількість насе­лення у Шполянському районі майже 52 000 осіб, у Шполі - понад 19 400 осіб.

Грудень 2001 - для координації роботи і пошуку оптимальних шляхів вирішення економічних проблем 20 керівників промислових під­приємств району створили свою структуру - організацію роботодавців Шполянського району.

1.12.1922 - у Шполі виник комнезам у складі 80 осіб.

1.12.1991 - всеукраїнський референдум на підтвердження Акта проголо­шення незалежності України. Переважна більшість виборців Шполян­ського району (96 %) на всеукраїнському референдумі проголосувала за підтвердження Акта проголошення незалежності України.

12.12.1921-обр ано Шполянський волвиконком.

12.12.1929 - для надання послуг колгоспам було організовано Шполянську машинно-тракторну станцію (МТС). У перші роїш її існування в ній нараховувалось 50 тракторів. Першими трактористами були М.М.Тка-ченко, А.И.Норенко, першою трактористкою - М.А.Свердличенко, першим комбайнером - О.С.Зачепа.

14.12.1920 - день народження вірменського поета Григора Акопяна (1920-1944), уродженця с. Єгварді Аштаракського району Вірменської РСР, який загинув визволяючи Шполянщину. Після закінчення сільської середньої школи поступив до Єреванського педагогічного інституту на факультет романо-германської філології. Прямо з інститутської аудиторії був призваний до лав Червоної армії. В 1940 р. направлений до танкової частини, що знаходилася у Львові. В роки Великої Вітчизняної війни у складі 71-го окремого танкового полку брав участь в обороні Москви, Сталінграда, Кавказу, в боях за визволення Кубані та України. В короткі перерви між боями писав вірші. В січні 1944 р. 5 танків, одного з яких вів Г.Акопян, прорвалися крізь шквальний вогонь ворога на залізничну станцію Шпола. Діяв особливо хоробро. Він уже підбив два ворожих танки і пішов на третій, коли його танк загорівся. Екіпаж танка загинув. Ім'ям мужнього воїна названо одну з вулиць міста Шпола.

19.12.1901 - день народження українського театрознавця, кандидата мистецтвознавства (1950) Миколи Федотовича Дібровенка (1901-1988), уродженця с.Кавунівка. Закінчив у 1930 р. Харківський інститут, в 1947-1962 рр. працював у Інституті мистецтвознавства, фольклору та етнографії. Автор праць „Кріпацький театр', „Карпо Соленик', „Г.П.Затиркевич-Карпинська', „Драматичні твори М.Некрасова на Україні' та ін.

22.12.1918 - день народження Героя Радянського Союзу Івана Івановича Поліщука (1918-1943), уродженця с. Лип'янка. Народився в сім' ї селянина. Після закінчення місцевої семирічки навчався в Новомиргородському педагогічному училищі. З 1934 р. працював учителем початкових класів. В армії з 1939 р. В діючій армії з серпня 1941 р. Закінчив Ростовське артилерійське училище в 1942 р. Командир батареї 9-го гвардійського окремого винищувально-протитанкового дивізіону 10-ї гвардійської повітряно-десантної дивізії 37-ї армії Степового фронту гвардії лейтенант Поліщук І.І. в ніч на 1 жовтня 1943 року одним з перших у складі штурмових підрозділів форсував Дніпро південніше М.Кременчук, успішно знищив вогневі точки противника, чим сприяв захопленню плацдарму. 14 жовтня 1943 року його обслуга знищила 6 танків. Удостоєний звання Героя Радянського Союзу Указом Президії Верховної Ради СРСР від 20 грудня 1943 р. Пропав безвісти 31 жовтня 1943 р.

22.12.1920 - лебединські селяни обрали сільську раду.

27.12.1938 - день народження випускника Шполянської середньої школи № 1 Анатолія Григоровича Таранця (1938-1956), який загинув, рятуючи від пожежі майстерні Шполянської МТС. Ім'я Анатолія Таранця носить вулиця в м.Шпола.

28.12.2004 - „Приємним передповорічийм сюрпризом для учнів та педагогів Матусівської ЗОШ № 2 став комп'ютерний клас, який цей навчальний заклад отримав якраз напередодні Нового року. До комп'ютерного класу входять 7 комп'ютерів для учнів, факс-модем, сканер та комплект програмно-методичного забезпечення ' (газета „Шполянські вісті').

29.12.1915 - день народження Героя Радянського Союзу Миколи Григо­ровича Тарасова (1915-1958), який відзначився під час звільнення від гітлерівців міст Шпола і Звенигородка.

30.12.1946 - у Шполі відбулася нарада передовиків сільського господарства Шполянського району. Учасники наради надіслали листа Центральному Комітету ВКП(б), в якому розповідали про підсумки своєї роботи за 1946-й рік. Зокрема, в листі відзначалося: „Шполянський кол­госп ім. Сталіна, керований комуністом Вишнепольським, з площі 75 га зібрав по 240 ц цукрових буряків. Знатний бригадир комуніст Іларіон Іщенко з колгоспу „Перемога' с.Водяне став заспівувачем вирощування високих врожаїв проса в районі. З площі 21 га він зібрав по 40 ц проса. Ланкова Дядя ївга (колгосп ім. 20-річчя Жовтня с.Станіславчик) з площі 4 га зібрала по 46 ц/га'.

Микола Сова

Листопад

Листопад 1902 - селяни Лебедина підпалюють панські скирти хліба, соломи та інше майно. Підпали тривали і в грудні. За цей час місцевому поміщику завдано збитків майже на 1,5 млн. карбованців.

1.11.1930 - за повідомленням Шполянського райпарткому ЦК КП(б)У в Шполянському районі загальна площа орної землі селянського користування становить 71,2 тис. га, з них колективізовано - 50,7 тис. га (71.3 %). У районі 20 390 господарств, з них колективізовано - 14 200 (70 %). Створено 46 колективних господарств.

3.11.1976 - Перший секретар Черкаського обкому Компартії України І.К.Лутак, виступаючи на мітингу, присвяченому виконанню областю завдань по продажу зерна державі відзначив: „Механізатор колгоспу ім. Осовського с.Лебедин Микола Олександрович Черевко з бункера комбайна „Нива' видав 11 600 ц зерна. Безперебійну роботу збиральних машин забезпечили автомобілісти області, прикладом для яких є бригада Шполянського райоб'єднання „Сільгосптехніка', яку очолює лауреат Державної премії СРСР Леонід Ісакович Бондаренко...'

4.11.193/ - органами НКВС заарештовано українського поета і прозаїка Онопрія Іовича Тургана (Т.Буха) (1900-1944), уродженця с.Лозуватка. В 1923 р., будучи студентом Уманського агрономічного технікуму, очолював ініціативну групу по заснуванню Уманської філії Спілки селянських письменників „Плуг'. Мав унікальну пам'ять: читав напам'ять цілі оповідання Мопассана, Чехова, „Брати Карамазови' Достоєвського, всю модернову українську і російську поезію. Входив до Спілки селянських письменників „Плуг'. Був делегатом Всеукраїнського з'їзду селянських письменників. Став жертвою сталінських репресій.

5.11.1981 - у с.Матусів урочисто відкрито пам'ятник В.І.Леніну.

6.11.1929 - у с.Лебедин урочисто відкрилася школа селянської молоді, якій комсомольці подарували аптечку.

7.11.1883 - день народження української і російської співачки (сопрано) Леоніди Миколаївни Балановської (1883-1960), уродженки м. Шпола. Дитинство провела в Шполі, а після смерті батька, бухгалтера цукрового заводу, з родиною переїхала до Єлисавєттрада (тепер Кіровоград). Мати була чудовою піаністкою, тому й дочці рано привила любов до музики. В1906 р. закінчила Петербурзьку консерваторію. Працювала солісткою Київської російської опери (1906-1908), Великого театру в Москві (1908-1919, 1925-1926), Севастопольської опери (1919-1922), Харківського театру опери та балету (1926-1933), викладачем Харківського музично-драматичного інституту (1927-1933), Бакинської (1933-1935) та Московської (1935-1960. з 1941 - професор) консерваторій. Активний пропагандист української вокальної музики. Була членом музично-драматичного товариства „Кобзар' у Москві (1910-1917), виконувала українські народні пісні, романси МЛисенка і Я.Степового. Мала голос широкого діапазону, співала  

також меццо-сопранові партії. Одна з кращих виконавиць вагнерівського репертуару. Гастролювала в Англії, Франції та Австрії.

7.11.1929 - ус. Лебедин створено колективне господарство - ТСОЗ ім. 12-річчя Жовтня. Незабаром товариство об'єднувало 300 господарств, які мали 1 200 гектарів землі.

7.11.1936 - „Урожай зернових культур по району в 1936 р. дорівнює 16 ц з га проти 12,7 ц в 1935 р. У колгоспах району шість тисячниць, 125, які зібрали урожай цукрових буряків по 500 і більше центнерів, 156 чотирьохсотенниць.Вартістьтрудодніввколгоспахрайонувсередньому 4,8 кг хліба і 1 крб. 85 коп. грошима' (газета „Шлях колективіста').

7.11.1954 - на Шполянську підстанцію подано струм. Найпершою сільською підстанцією, яка була поставлена під напругу, була ТП № 11 в Кримках.

12.11.1947 - відкрито філію Шполянської дитячої музичної школи при Дар'ївському спеціальному дитячому будинку № 1. У філії по класу скрипки і фортепіано навчалися діти, батьки яких загинули на фронтах Великої Вітчизняної війни. Ініціатором утворення філії був директор дитячого будинку Павло Кирилович Білаш.

12.11.1963 - день народження воїна-інтернаціоналіста Михайла Степановича Кравченка (1963-1983), уродженця м.Шпола. Навчався в Шполянській школі № 5. Загинув під час розмінування мінного поля в Кандагарі. За проявлену мужність нагороджений посмертно орденом Червоної Зірки та медаллю „Воїну-інтернаціоналісту від вдячного афганського народу'.

13.11.1804 - день народження українського і російського державного і громадсько-політичного діяча, київського губернатора в 1838-1852 рр., мецената Івана Івановича Фундуклія (1804-1880), колишнього власника с. Мельники, Іоловківка, Медведівка Чигиринського району та сЛозуватка і Топильна Шполянського району. В с.Топильна на власні кошти в 1828-1844 рр. він спорудив церкву Іоанна Предтечі. Особливо вражала красою підлога в церкві, викладена кам 'яними плитами з кольоровим орнаментом, чудовим був також розпис іконостасу.

13.11.1889 - день народження відомого українського письменника-сатирика і гумориста Остапа Вишні (справжнє ім'я - Павло Михайлович Губенко) (1889-1956). Восени 1952 р. він відвідав Шполянщину, де були заплановані літературні вечори. На ст.Цвіткове, куди він прибув поїздом з Києва, за ним з Матусівського цукрового заводу прислали вантажівку з прапором. Увечері Вишня виступав на сцені Матусівського заводського Будинку культури. Наступного дня Остап Вишня провів літературний вечір у Шполі, а пізніше - на Лебединському насіннєвому заводі. Місцевий матеріал письменник використав у своєму фейлетоні „Ку-ку-рі-ку-у-у'. У ньому Вишня писав про „секрет' колгоспників Сигнаївки. Вони прокидалися удосвіта, коли співав півень, а в Лозуватці колгоспники ще спали. Одного разу делегація колгоспників з Сигнаївки на чолі з ланковою Марією Литвин рано-вранці, взявши півня, поїхали будити лозуватчан.

17.11.2003 - у приміщенні Матусівської сільської ради та Шполянської райдержадміністрації відкрито ресурсні центриукраїнсько-канадського проекту „Молодь за здоров'я-2', укомплектовані сучасними технічними

засобами, інформаційно-методичними посібниками щодо формування здорового способу життя, підключені до інтернету.

19.11.1916 - день народження Героя Соціалістичної Праці (1958) Якова Кононовича Вовка, комбайнера Сигнаївської МТС.

21.11.1892 - день народження видатного українського хірурга-новатора, талановитого клініциста, професора (1936), заслуженого діяча науки УРСР (1954) Михайла Сидоровича Коломійченка (1892-1973), уродженцям.Шпола.Післязакінченнямедичногофакультету Київського університету у 1919 р. почав працювати у Київському медичному інституті удосконалення лікарів. Виконував складні операції на серці, легенях, стравоході, шлунку. У 1933 р. він перший в Україні виконав складну операцію з приводу т.зв. „панцирного серця'. Під час Великої Вітчизняної війни у складі 8-ї гвардійської армії під командуванням В.І.Чуйкова пройшов бойовий шлях від Сталінграда до Берліна. В 1950 р. він призначається головним хірургом Міністерства охорони здоров'я УРСР. Під його керівництвом велася велика робота по відновленню і вдосконаленню хірургічної служби в областях України. Одночасно керував кафедрами хірургії у Київському медичному інституті та Київському інституті удосконалення лікарів. Зробив тисячі складних операцій. Михайло Сидорович написав 5 монографій і 135 наукових праць з різноманітних проблем хірургії. Його монографії з відновної хірургії стравоходу відомі й за кордоном. Під його керівництвом підготовлено 27 докторських і кандидатських дисертацій.

21.11.1902 - день народження українського економіста-аграрника, доктора економічних наук (1961) Михайла Петровича Іерасименка (1902-1961), уродженця с.Лебедин. В 1926 р. закінчив Київський інститут народного господарства. До 1941р. працювавуКиєві викладачем політекономії універ­ситету старшим науковим співробітником науково-дослідницького інституту цукрової промисловості тощо. В 1946-1952 рр. - викладач Львівського торгово-економічного інституту, в 1952-1961 рр. - завідуючий відділом економіки Інституту суспільних наук АН УРСР у Львові. Автор праць з історії та економіки західноукраїнських земель.

21.11.1966 - день народження майстра спорту з легкої атлетики міжнаро­дного класу, чемпіона України, Європи і світу зі штовхання ядра, бронзового призера Олімпійських ігор в Атланті Олександра Миколайовича Багача, уродженця с.Матусів.

25.11.1919 - комендант Шполи поручик Кузьмін телеграфував начальнику тилу денікінської армії: „На Шполу зроблено напад. Убито 2 офіцери, поранено 8. У районі назріває повстання. Своїми силами не впораємося'. Це свідчило про розгортання в регіоні партизанського руху проти денікінців.

25Л 1.2003 - на сесії Шполянської районної ради прийнято першу в області районну програму „Молодь за здоров'я' на 2003-2005 рр.

28.11.1979 - рішенням Черкаського облвиконкому затверджено державні гідрологічні заказники місцевого значення: Совгирів (с.Товмач) -болотний масив, площею 20,7 га, Митницький (с.Лебедин) - болото.

площею 39,3 га, Котів Яр (с.Сигнаївка) - болото, площею 30,8 га, Шостачка, Ракові Верби (с.Матусів) - болотний масив, площею 47 га, Панський (с.Журавка) - болото, площею 11 га.

28.11.2003 - редакція газети „Шполянські вісті' (редактор - А.Ф.Вікторук) випустила перший помер молодіжного вісника „Грані життя'.

30.11.1947 - день народження поетеси, прозаїка, журналістки Катерини Вакулівни Мотрич, уродженки с. Васильків. У 1966 р. закінчила Васильківську середню школу із золотою медаллю і вступиланафакультет журналістики Київського державного університету імені Т.Г.Шевченка. Після закінчення університету працювала у київській газеті „Молода гвардія' та в столичних літературних журналах. Керівник літературної студії „Сонячні кларнети'. Автор творів „Соняхи', „Політ журавлів над нетолоченими травами', „Час найкоротшої тіні', „Перед храмом любові і болю', „Звізда полин', романів „Досвіток', „Ніч після сходу сонця' та інших. Окремі твори друкувалися польською, словацькою, болгарською та іншими мовами.

Микола Сова

і Павло Филипович. Видав лише одну збірку поезій „Солодкий світ' (1929), виповнену щирим, життєлюбним настроєм сина землі. Став жертвою сталінських репресій. Реабілітований у 1958 р. 31.10.1987 - урочисто відкрито новий культурно-спортивнии комплекс в с.Мар'янівка.

Микола Сова

Вересень

Друга неділя вересня - День міста Шпола. Польські документи „Джерела історичні', систематизовані і видані О.Яблоновським у XIX столітті, свідчать, що поселення Шпола згадується в 1594 році. Цей рік вважається роком заснування Шполи.

Вересень 1812 - помер Арне (Ар'є) Л ейбе (1725-1812), відомий єврейський цадик (святий), похований у Шполі на єврейському цвинтарі в районі сучасної вул. Корнійчука. В кінці 70-х рр. XX ст. цвинтар зруйновано і сліди могили пропали.

Вересень 1918 - німецьким військам вдалося придушити селянське повстання в Звенигородському повіті. Частина повстанців з боями пробилась на Чигиринщину, в район Холодноярського лісу, де почала формуватись Холодноярська республіка.

Вересень 1929 - закрито Лебединський жіночий монастир. Черниць вигнали, а їх келії перетворили на житлові кімнати членів новоствореної комуни.

Вересень 1939 -у с. Лозуватка почала діяти першав СРСР колгоспна музично-вокальна студія. Київська консерваторія і музичне училище направили своїх кращих випускників для роботи в студії. Сюди прибули педагогами Іван Ульянович Урбанович (став директором), Яків Самійлович Цегляр, Олександр Сергійович Збудський, Федір Макарович та Григорій Макарович Карпенки, Олекса Левкович Усаєв, Тетяна Іванівна Геращенко, Микола Леонідович Садовський. Студія стала осередком культурного життя не тільки Лозуватки, а й всієї Шполянщини.

Вересень 1941 -створення підпільної комсомольської організації в с.Лебедин під керівництвом Петра Осовського. Будучи тяжко пораненим, Петро Осовський у перші дні війни потрапив до Уманського концтабору, але втік звідти. Добравшись до Лебедина, Осовський разом з Олексієм Рудем, Панасом і Володимиром Грабовими, Андрієм Рудасом, Григорієм Пелихом, Володимиром Федоровим, Марією Павленко та іншими розгорнули боротьбу проти загарбників. Підпільники за допомогою саморобного радіоприймача слухали Москву, писали листівки, які розповсюджували в Лебедині та в сусідніх селах, чинили диверсії на дорогах, добували зброю, боєприпаси та медикаменти. Навесні 1942 року, перед тим, як приєднатися до партизанського загону, що діяв у Капітанівському лісі, патріоти планували знищити сільську німецьку адміністрацію та поліцаїв, але фашисти напали на їх слід. 12 квітня 1942 року підпільники були заарештовані фашистами і незабаром розстріляні.

Вересень 1941 — ус. Васильків була створена підпільна партійна органі­зація на чолі з А.К.Різником. До її складу входило 20 осіб, в тому числі 2 жінки. Вона діяла до листопада 1942 року.

Вересень 1944 - Шполяиський цукровий завод почав свій перший після визволення Шполи від фашистів виробничий сезон, дав перший повоєнний цукор.

Вересень 2005 - на базі Шполянської школи № 2 створено ліцей фізико-

математичного та технологічного профілю. 1-3.09.1909 - підпал селянами Буртів Марийської економії поміщиці

М.Н.Іващенко.

1-4.09.1918 - лебединські партизани вели бій з підрозділами 27-го німецького корпусу на шляху Лебедин - Шпола.

1.09.1990 - у Василькові почала діяти сільськогосподарська середня школа-коледж із 12-річним терміном навчання, де здобували освіту учні 1-11 класів та 4-х професійних груп: агрономів, механізаторів широкого профілю і водіїв, кухарів-кондитерів, швей-мотористок. У 1993 р. школу-коледж реорганізовано у професійно-технічне училище № 44. У липні 2003 р. училище реорганізовано в професійний ліцей.

1.09.2003 - при Шполянській філії Черкаської академії менеджменту відк­рився навчально-консультаційний центр академії.

2.09.1891 - день народження українського поета і літературознавця Павла Петровича Филиповича (Павла Зорєва) (1891-1937), уродженця с.Кайтанівки Катеринопольського району. З часом батьки його переїхали у с.Лозуватка, де поет у роки революції і пізніше тривалий час проживав. Навчався в Златопільській гімназії та в Київській колегії Павла Галагана. Будучи студентом Київського університету Святого Володимира, розпочав свою наукову діяльність на терені літературознавства. Після революції працював професором Київського інституту народної освіти. Як поет друкувався з 1910 р. Належав до „неокласиків'. Його збірки „Земля і вітер', „Простір' засвідчили митця драматичного світовідчуття. Його перу належало майже два десятки глибоких досліджень про Т.Г.Шевченка та його творчість („Шевченко і декабристи', „До студіювання Шевченка та його доби', „Нові рядки Шевченка' та ін.). Окремим виданням вийшли і літературознавчі праці „Українське літературознавство за десять років революції', „З новітнього українського письменства'. Відомий він у літературі як перекладач. Перекладав французьких поетів Бодлера, Верлена, Беранже, Барб'є та російських поетів - Пушкіна, Баратинського, Брюсова та ін. Став жертвою сталінських репресій.

7.09.1975 - при Шполянському районному Будинку культури створено вокально-інструментальний ансамбль „Срібні струни'. У 1982 р. йому присвоєно звання народного. Ансамбль відзначений багатьма нагородами: 1980 р. - грамота обкому ЛКСМУ за перше місце в огляді патріотичної пісні, 1982 р. - диплом Міністерства культури УРСР, 1985 р. - почесна грамота обкому ЛКСМУ за перше місце в святі патріотичної пісні, диплом Спілки композиторів, диплом учасника фестивалю радянської пісні в Польщі, 1988 р. - диплом та золота медаль лауреата другого Всесоюзного фестивалю народної творчості, 1989 р. - диплом переможця відбіркового туру першого республіканського фестивалю „Червона рута', 2002 р. - диплом учасника Всеукраїнського фестивалю „Воля' в м.Івано-Франківськ. Ансамбль здійснив багато гастрольних поїздок як по Україні (Івано-Франківська, Полтавська, Кіровоградська,

Черкаська області), так і за її межами (Ростовська область РФ, Польща). Колектив-професійний, налічує 10 учасників, яким керує Олександр Миронович Букарь.

13.09.1944-Указом Президії Верховної Ради СРСР звання Героя Радянського Союзу присвоєно командиру роти 303-го танкового батальйону 8-ї гвардійської танкової Червонопрапорної бригади Миколі Григоровичу Тарасову (1915-1958), який відзначився при визволенні Шполи та Звенигородки. Проявляючи виключну сміливість і безстрашність, гвардії старший лейтенант М.Г.Тарасов першим ввірвався в населені пункти Оситняжка, Лебедин і Шпола, де знищив одну „пантеру', 6 гар­мат, до 150 фашистів і забезпечив визволення радянськими військами цих населених пунктів від ворога. При прориві ворожої оборони в районі Звенигородки Тарасов знищив 8 автомашин, 18 возів, більше взводу гітлерівців і першим з'єднався з частинами 1-го Українського фронту, завершивши оточення Корсунь-Шевченківського угрупування ворога. В боях за Лисянку Тарасов підбив дві „пантери', знищив 4 гармати, 4 кулемети, 2 бронетранспортери і більше 400 солдатів і офіцерів ворога,

14.09.1907 - день народження українського партійного і державного діяча. Героя Соціалістичної Праці (1951) Микити Дмитровича Бубновського, який у 1944-1950 рр. працював першим секретарем Шполянського райкому Компартії України. За цей час Шполянський район став одним з передових в Україні по врожайності сільськогосподарських культур, зокрема цукрових буряків.

15.09.1937 - день народження визначного українського архітектора, лауреата Державної премії України ім. Т.Г.Шевченка (1987, разом з Л. С.Конд ратським, М.Я.Собчуком, О.П.Стеценком, О.М.Дубовим) та Державної премії СРСР (1989) Сергія Михайловича Фурсенка. С.М.Фурсенко - автор споруд в м.Черкаси (ресторан „Славутич' (1969), обласний краєзнавчий музей (1987), палац культури „Дружба народів' (1989), інтер'єр магазину-музею „Кобзар' (1991)),, будинків культури в м.Сміла (1971) та м. Городище (1974), а також адміністративно-торгового центру в с.Матусів Шполянського району (1982).

17.0*9.1899-день народження Героя Соціалістичної Праці (1951), почесного громадянина м.Шпола, колишнього голови виконкому Шполянської районної ради депутатів трудящих (1936-1956) Мусія Михайловича Ткаченка, уродженця м.Шпола.

18.09.2003 - у районі побувала делегація представників Канадського товариства міжнародної охорони здоров'я: радник із співробітництва Посольства Канади в Україні пан Юн Чун, експерт проектів Посольства Канади в Україні Наталія Заварзіна, директор українсько-канадського проекту „Молодь за здоров'я' Полетт Шатц, менеджер проекту Світлана Олексієнко, голова правління Українського інституту соціальних досліджень, керівник Українського центру формування здорового способу життя молоді Олександр Яременко. Було проведено ряд зустрічей в рамках проекту „Молодь за здоров'я-2'.

21-22.09.1922 - вночі в Звенигородці під час наради, інспірованої чекістами.  

24.09.1917    - у с.Матусів селянська біднота разом з робітниками цукрового заводу на засіданні волосної управи прийняла рішення про безплатну передачу поміщицької і церковної землі бідним селянам. Селяни керувалися гаслом „Земля належить тим, хто на ній працює'. Але коли стали ділити й забирати землю і майно поміщиці П.Урусової, власті викликали з Черкас карателів-козаків. Селян примусили повернути все назад.

29.09.1917    - день народження кандидата біологічних наук Івана Никифо-ровича Гегельського (1918-1997), уродженця с.Лозуватка. Після закін­чення Лозуватської школи навчався на робітфаку при Київському

лісотехнічному інституті, а через два роки вступив до столичного лісогосподарського інституту. Навчання перервала Велика Вітчизняна війна, яку він пройшов від початку до кінця. Воював командиром взводу розвідки на Сталінградському фронті, командиром батареї на Центральному, Білоруському, Ленінградському та IV Українському фронтах. Нагороджений бойовими орденами та медалями. Після закінчення війни продовжив навчання, а по тому працював лісником. Згодом  став  старшим  науковим  співробітником  Тростянецького дендропарку. Працював у Київській сільськогосподарській академії, інституті садівництва. Брав участь в озелененні Зоряного містечка вивівши нову породу дуба з плямистим листям. Він спроектував створив 57 дендрологічних парків, в тому числі і в рідному селі (1970) в якому зібрано понад 250 видів рідкісних і екзотичних дерев і кущів Автор книги „Мистецтво паркового пейзажу'. В 1985 р. відкрив для вітчизняної фармації настоянку ехінацеї. Піонер у вирощуванні женьшеню в Україні. Вивів новий його сорт - не з традиційними червоними, а з жовтими ягідками.

Ш

Микола Сова

Липень

Липень 1941 - почалася евакуація на Схід племінного стада Матусівського радгоспу під керівництвам зоотехніка Спиридона Єлисейовича Руденка. Евакуація тривала до січня 1942 року (217 днів), коли стадо пригнали в Рязанську область. Худоба, яка дорогою підбивалась, документально передавалась місцевим господарствам. Саме завдяки цьому на базі генофонду Матусівського радгоспу виріс племрадгосп „Степний' у Курській області.

Липень 1941 - добровольцями на фронт виїхали всі члени бюро Шполянського райкому комсомолу на чолі з першим секретарем РК ЛКСМУ М.С.Пастушенком.

Липень 1993 - Шполянська філія Черкаської академії менеджменту прий­няла перших студентів.

2.07.1925 - день народження всесвітньовідомого математика, доктора фізико-

''''Ч математичних наук, академіка Російської Академії Наук, лауреата Державної премії СРСР та премій М.Чеботарьова і МЛомоносова Ольги Арсеніївни Олійник, уродженки с.Матусів. В школі захоплювалася математикою, фізикою. В роки Великої Вітчизняної війни продовжувала навчання в Пермі. В 1943 р. - закінчила І курс Пермського університету, потім була переведена до Московського університету ім. МЛомоносова на механіко-математичний факультет. У 1947 р. - закінчила університет і поступила на навчання в аспірантуру. Одночасно працювала молодшим науковим співробітником Математичного інституту ім. В.Стеклова Академії наукУРСР. У 1950 р. Ольга Арсеніївна захистила кандидатську дисертацію. В 1952 р. за дослідження рівнянь з малим параметром при похідних вищих порядків вона була відзначена премією ім. М.Г.Чеботарьова, а через два роки - премією ім. МЛомоносова І ступеня за фундаментальну працю, присвячену теорії нелінійних диференційованих рівнянь з частковими похідними. В 1954 р. їй присвоєне звання доктора фізико-математичних наук. О.А.Олійник майже 13 років працювала в Математичному інституті АН СРСР, а з 1965 р. - в Інституті проблем механіки АН СРСР. Ольга Арсеніївна - член Італійської Академії наук у Палермо (1967), Едінбургського королівського товариства (1965), а також нагороджена іменною медаллю „Колеж-де-Франс' (Париж).

3.0 7.1938 - день народження поета, фольклориста, краєзнавця, журналіста Володимира Андрійовича Гончаренка, уродженця с.Кримки. Протягом 1950-1956 рр. навчався в Лебединській середній школі № 2. У 1965 р. закінчив Дніпропетровський державний університет. Наприкінці 1989 р. організував у Черкасах ініціативну групу для створення партії „Незалежна Україна', розробив програму та статут цієї організації, підготував перший номер газети однойменної з партією назви (червень 1990). Він - автор книг „На батьківщині Т.Г.Шевченка', „Сповнений любові та добра', „Анекдот - наш анекдот', „Я хочу пити сонячні настої', один з авторів книги-меморіалу „Вінок безсмертя', буклетів  „Легенди Холодного Яру', „Вогненне слово, ворога рази!', „Меморіальний літопис Черкас' (у співавторстві), літературно-меморіальної екскурсії „Василь Симоненко', наукових розвідок „Неозначено-особові речення у поезіях Т.Г.Шевченка', „Із фольклорної скарбниці Черкащини', „Скарби фольклориста' та ін. Перший редактор науково-популярного збірника „КраєзнавецьЧеркащини' (1991). Його фольклорні зібраннялягли в основу багатотомної праці „Поема мого народу', до якої увійшли книги „Прислів 'я та приказки Шевченківського краю', „Легенди, перекази, бувальщини про Т.Г.Шевченка', „Кладу свої думи, Тарасе, до ніг твого вічного генія', „Легенди Шевченківського краю', „Народний календар Шевченківського краю', „Казки Шевченківського краю', „Анекдоти, загадки, скоромовки Шевченківського краю', „Народна медицина Шевченківського краю', „Пісні рідної матері', „Словник топонімів Черкащини' (у співавторстві), „Словник прислів'їв та приказок Черкащини', до якого увійшло понад ЗО тисяч зразків цього жанру. У періодичній пресі опублікував понад тисячу статей, нарисів, дорожніх заміток, багато матеріалів з краєзнавства. Член Спілки журналістів України з 1975р.

13.07.1806 - день народження російського поета, одного з останніх представників „пушкінської плеяди' Андрія Івановича Подолинського (1806-1886). Батько видатного громадсько-політичного діяча С.А.Подо-линського. Народився в Києві в дворянській сім'ї. В 1824 р. закінчив пансіон при Петербурзькому університеті. Вже будучи високопоставленим поштовим чиновникомувідставці,живусвоємумаєткувс.Ярославці. Почав друкуватися в 1826 р. Епігон романтизму, наслідував В.А.Жуковського. Автор романтичних поем „Див і Пері', „Барський', „Жебрак'. Балада „Дівич-гора' і повість „Змій. Київська бувальщина' написані на матеріалах українського побуту і народних повір'їв.

15.07.1923 - день народження Героя Радянського Союзу Володимира Геронтійовича Тирси, уродженця с.Антонівка. Народився в сім'ї селянина. Закінчив 10 класів у Дніпропетровську. В армії зЛ941 р. В

1943   р. закінчив Полтавське танкове училище. В діючій армії зТїерезня

1944   р. Командир роти Т-34 13-ї гвардійської танкової Тернопільсько-Шепетівської Червонопрапориої бригади 4-го гвардійського танко­вого Кантемирівського ордена Леніна Червонопрапорного корпусу 1-го Українського фронту гвардії лейтенант Тирса В.Г відзначився 28 квітня 1945 р. при відбитті удару ворога із району німецького міста Баутцен з метою деблокування оточеного південно-східніше Берліна фашистського угрупування. За два дні рота відбила 13 запеклих контратак ворога і втримала рубіж. Удостоєний звання Героя Радянського Союзу Указом Президії Верховної Ради СРСР від 27 червня 1945 р. Після звільнення в запас проживав і працював у Москві. Отримав вищу освіту.

16.07.1942 - на окраїні Дар'ївського лісу було розстріляно євреїв із Шполянського гетто. Воно було створене з приходом німців у місто. Це був окремий квартал у районі сучасних вулиць Корнійчука, Щедріна та Коцюбинського. У травні 1942 р. євреїв перегнали в ліс в районі  Верхньої Дар'ївки і деякий час тримали в таборі за колючим дротом, а 16 липня всіх розстріляли. У післявоєнний час на братській могилі було встановлено обеліск. 16 липня - День пам'яті жертв єврейського народу. Всього на Шполянщині фашистами було розстріляно більше трьох тисяч євреїв різного віку.

18.07.1972 - у Шполі відбулося відкриття пам'ятника В.І.Леніну.

23.07.2004 - проведено офіційне винесення на місцевість точки геогра­фічного центру території України - широта 49 градусів 41 мінута, довгота 31 градус 23,4 мінути. Неподалік дороги між селами Мар'янівка та Сигнаївка закладено символічну капсулу.

25.07.1944 - проведено перший прийом учнів до музичної школи м.Шпола.

27.07Л948-деньнародженнягенерал-лейтенантаподатковоїміліції'України Володимира Дмитровича Чалого, уродженця с.Станіславчика.

28.07.1946 - день народження прозаїка, публіциста, літературного критика, журналіста, виконавчого директора Ліги українських меценатів Михайла Федотовича Слабошпицького, уродженця с. Мар'янівка. В 1971 р. закінчив . факультет журналістики Київського університету. В 1975-1983 рр. очолював ***»ідділ критики газети „Літературна Україна'. Автор публіцистичних, біогра-фічних та художньо-документальних творів „Марія Башкирцева', „Українець, який відмовився бути бідним', „Українська мрія, або просто Галина', „Українські меценати', „Пейзаж для помаранчевої революції', творів для дітей „Славко і Жако', „Душі на вітрах', „Озеро Олдані', „Папуга з осінньої гілки', „Гілка ялівцю з Сааремаа', „Норвезький кіт у намисті' та багатьох інших. Книга історичних есе „З голосу нашої Кліо' витримала кілька перевидань і стала переможцем в номінації „Дитяче свято' рейтингу „Книжка року - 2000'. Окремі його твори були перекладені російською, білоруською, литовською, англійською, німецькою та французькою мовами. ЯклітературознавецьстворивлітературніпортретиМиколиЛукаша, Василя Земляка, Анатолія Дімарова, Романа Іваничука, Григорія Тютюнника та інших. Багаторічна творчість М.Ф.Слабошпицького відзначена преміями Олександра Білецького, Миколи Трублаїні, Лесі Українки, Олени Пчілки, Михайла Коцюбинського, братів Лепких, Віктора Близнеця, а також обласною літературною премією імені Василя Симоненка „Берег надії' 2003 року та Національною премією України імені Т.Шевченка. Він - ініціатор організації меценатської діяльності в Україні та заснування Ліги українських меценатів, один з організаторів щорічного Міжнародного конкурсу юних знавців української мови імені П.Яцика.

30.07.1941 - німецькі війська пройшли через Городище і вторглися в межі сучасного Шполянського району поблизу с.Топильна. Тут дислокувався 2-й батальйон 44Тго полку 116-ї стрілецької дивізії, яка діяла в складі Південного фронту. При обороні села загинуло 159 червоноармійців.

31.07.1850 - день народження українського прогресивного політичного мислителя, громадсько-політичного діяча, вченого, автораоригінальних праць з економіки, філософії, медицини, екології Сергія Андрійовича Подолинського (1850-1891), уродженцяс.Ярославка. Закінчившиприро-дничий факультет Київського університет)', 1871 р. виїхав за кордон, де  

брав активну участь у діяльності всеросійської революційної еміграц У 1872-1874 рр. співпрацював з російським народником П.Лаврови у журналі „Вперед', при цьому обстоював необхідність формувань українського соціалізму. Не знайшовши розуміння з національно] питання, відійшов від журналу і почав створювати Українську соці а демократичну партію. Був відомою постаттю у європейської* соціалістичному русі. В 1872 р. у Лондоні познайомився з К.Марксе та Ф.Енгельсом і вів з ними ділове листування. Обстоював необхідніс; тісного поєднання ідеї соціального та національного визволенії забезпечення прав і свобод людини, правову рівність. У1875 р. спільї з О.Терлецьким організував у Відні видання соціалістичної літератур українською мовою. Після розгрому австрійською поліцією віденської видавництва повернувся на Україну. С.А.Подолинський - кандидг природознавства, доктор медицини (у 1876 р. у Бреслау (тепе Вроцлав, Польща) захистив докторську дисертацію „Розщеплень білків ферментом підшлункової залози'). Автор праць „Про багатств та бідність', „Про те, як наша земля стала не наша', „Парова машина „Життя і здоров'я людей на Україні', „Про хліборобство', „Ремесла і фабрики на Україні'. Похований на Аскольдовій могилі в Києві. 31.07.1941 - німецькі війська без бою вступили в Шполу. Почалася окупаці фашистами м. Шпола, яка тривала до 27 січня 1944 р. За цей час місі завдановеличезнихзбитків: зруйновано майже всі будинки, пограбоваг майно колгоспів, підприємств, закладів культури та освіти. Лише Шполянського елеватора фашисти вивезли 648 вагонів пшениці.

Микола Сова

Червень

Червень 1848 - селянське заворушення в Матусові. Селяни відмовилися ходити на панщину, вимагаючи ліквідації кріпосницьких порядків. Для придушення селянського виступу власті прислали в село два загони донських козаків, які при допомозі зброї розправилися з селянами.

Червень 1873 - заворушення селян Топильної у зв'язку із загарбанням місцевим поміщиком земель, якими вони користувалися.

Червень 1906 - страйк робітників економії князя Куракіна в с.Топильна. Поденна плата робітникам в економії князя в цей час становила 35 коп. Робітники попросили добавки в 5 коп. їм у цьому відмовили. Тоді селяни попросили, щоб їм дали хоч би оселедець на обід, який тоді коштував 1,5-2 коп. Економ Биковський від імені князя відмовив їм і в цьому. У відповідь на це селяни покинули роботу і розійшлися по домівках. Наступного дня в село прибули 45 козаків і 15 стражників на чолі із сумновідомим Звенигородським справником чорносотенцем Сисецьким. На сходці села почали заарештовувати активістів, частина з яких втекла, а деяких селяни вирвали із рук стражників. Для розправи в село прислали роту солдатів і поліції. Селян почали грабувати: забирали хліб, крупу, сало, масло, курей, качок і свиней розбивали селянські домівки та лавки. Так тривало кілька днів. Крім того, було заарештовано 15 чоловік, а князь ще й висунув позов на 4 000 крб., мотивуючи тим, що через страйк залишились нескошеними сіно і конюшина, які зогнили в полі. Заарештовані сиділи під слідством майже шість місяців, а потім були засуджені: одні - на 8 місяців, а 8 чоловік - на один рік.

червень 1918 - почалося Звенигородсько-Таращанське повстання проти австро-німецьких окупантів. У повстанні взяли участь багато колишніх вільних козаків. На Шполянщині діяв загін 60-річного вільного козака Шаповала, в якому було чимало жителів з сіл Капустине, Товмач, Лозуватка, Топильна. В одному з боїв під Шполою загін розгромив німецьку бригаду. Час від часу повстанці зупиняли рух залізничного транспорту від Шполи до Тального. В с.Матусів відбулися таємні збори робітників цукрового заводу та селян, на яких вирішувалося питання про приєднання до повстання. Але зрадник виказав керівників німецьким властям. Було заарештовано Григорія Чередниченка, Понка і Коваленка.

Червень 1941 - комуністи і комсомольці Шполи взяли на себе охорону залізничного вокзалу, цукрового заводу та елеватора.

1 *06.2001 - Водянську дільничну лікарню реорганізовано у лікарську амбула­торію.

2.06.1807 - день народження українського живописця, друга Т.Г.Шевченка Івана Максимовича Сошенка (1807-1876), уродженця м.Богуслава (тепер Київської області), життя якого було тісно пов'язане з Черкащиною. На початку 1830-х років І.М.Сошенко живу с.Матусові, де мав пристанище у брата вільшанського художника Степана Степановича Превлоцького (вчителя І.М.Сошенка та Т.Г.Шевченка) - Олександра, який був секретарем у поміщика Орлова.

3.06.1944 - звання Іероя Радянського Союзу присвоєно посмертно Миколі   Степановичу Цибульському (1920-1943), уродженцю с.Товмач. М.С.І льський народився в сім'ї селянина у 1920 р. Навчався в місцевій семирі школі. Пізніше, працюючи, закінчив вечірню середню школууШполі. В з 1940 р.В 1941 р. закінчив Київське військове піхотне училище. На фрс грудня 1941 р. Командир батальйону340-го гвардійського стрілецького е 121-ї гвардійської стрілецької дивізії 3-ї армії Білоруського фронту гв майор Цибульській М.С. відзначився при прориві оборони противниі р. Сож. 22 листопада 1943 р. після форсування річки батальйон заво; опорними пунктами біля сіл Красний Бор, Красна Вєтка, забезпеч^ розгортання і вступ у бій головних сил полку. Загинув ЗО листопада 19 при відбитті ворожої контратаки біля с.Тараховка Корманського ра Гомельської області. Похований в с.Товмач.

6.06.1936 - спортивна команда колгоспу ім. Леніна с.Сигнаївка на за шення взяла участь у сільській спартакіаді Полтавської області відбулася в с.Чапаївці Золотоніського району.

8.06.1920-день народження радянського військового діяча, маршала аві тричі Героя Радянського Союзу (лютий, серпень 1944 р., 1945 р.) І Микитовича Кожедуба (1920-1991), який першу зірку Героя отрим; успішні бойові вильоти в небі Шполянщині під час її визволеній

8.06.1921 - день народження заслуженого механізатора України, Ге Соціалістичної Праці (1971) Григорія Вікторовича Запісецького (І! 2005), уродженця с.Скотареве. Його трудова діяльність розпочала* 1935 р, в колгоспі ім. Карла Маркса с.Скотареве. В 1940-1946 рр. слу: в армії, був учасником бойових дій. Після закінчення війни зи повернувся працювати в рідне господарство. Працював тракторист помічником бригадира та бригадиром тракторної бригади.

10.06.1891 - день народження українського співака (бас) і педаг< заслуженого діяча мистецтв УРСР (1969) Олександра Олександров Гродзинського (1891-1973), уродженця с.Скотареве. Після закіш ня Київської консерваторії у 1925 р., працював у Київському те< опери і балету (1925-1954, з перервою), пізніше - виклада Київської консерваторії (1949-1971). Серед його учнів - М.Кондрат А.Мокренко, М.Полуденний.

11.06.1920 - день народження заслуженого працівника сільського гос дарства України, кавалера двох орденів Леніна, двох орденів Трудов Червоного Прапора, ордена „Знак Пошани', почесного громадян: м.Шгюла Бориса Семеновича Шемета, уродженця м.Шпола. Він років (1954-1990 рр.) очолював шполянський колгосп «Маяк» (ран колгосп носив імена Горького та Жданова).

12.06.1918 - виступ жителів с.Матусів. Представник Матусівського цуь вого заводу телеграфує Черкаському повітовому старості: „В Матус начались поджоги, сейчас горят постройки скота, инвентарь заве положениеугрожающее, покорнейше просим оказать помощь, прин решительньїе мерьі'.

13.06.1918 - „З вчорашнього дня припинено залізничне сполучення              

в в

У

дільниці Тальне - Шпола Південно-Західної залізниці внаслідок бойових дій, які відбуваються в цьому районі'(газета „Голос Києва').

15.06.1901 - день народження українського і російського співака (бари­тон), народного артиста РРФСР (1957), лауреата Державної премії СРСР (1951) Никифора Михайловича Бойкині, уродженця с. Товмача, Музичну освіту здобув у Дніпропетровському музично-театральному технікумі (1931-1935). Удосконалював вокальне мистецтво у В.А.Войтен-ка. Був солістом Дніпропетровського (1935-1941), об'єднаних Дніпро­петровського і Одеського (Красноярськ, 1941-1944), Харківського (1944-1947), Пермського (1947-1963) театрів опери та балету.

15.06.1906-страйкнаМатусівськомуцукровомузаводі.З()0робітників заводу застрайкували. Заводчик викликав на допомогу стражників і козаків-інгушів, а робочу силу було набрано із с.Орлівець. Хоча робітничі пікети і розігнали штрейкбрехерів, але страйк було придушено. Робітники були змушені стати до роботи на старих умовах.

15.06.1917 - день народження Героя Радянського Союзу Віктора Григо­ровича Масича (1917-1947), уродженця м. Хабаровськ. Його батько Григорій Савович Масич, житель с.Матусів, був засланий на Далекий Схід на каторгу за участь у страйку на Матусівському цукровому заводі. У 1922 р. сім'я переїхала в Матусів і Віктор спочатку навчався в Матусівській початковій школі № 2, а потім продовжив навчання в Шполянській СІП №2. В армії з 1936 р. Закінчив Качинську військову авіаційну школу в 1939 р. Учасник радянсько-фінської війни. Штурман ескадрильї 69-го авіаційного полку винищувачів 13-ї армії Північно-Західного фронту молодший лейтенант Масич В.Г. відзначився у боях на Карельському перешийку. Удостоєний звання Героя Радянського Союзу Указом Президії Верховної Ради СРСР від 7 квітня 1940 р. Брав участь у Великій Вітчизняній війні з червня 1941 р. Після закінчення Військово-повітряної академії у 1943 р. перейшов на льотно-випробувальну роботу. Загинув 19 серпня 1947 р. при випробуванні нової авіаційної техніки. Похований у м.Чкалово Московської області Російської Федерації.

15.06.1941 - у Великому концертному залі Київської консерваторії відбувся звітний концерт учнів Лозуватської музичної вокальної студії.

17.06.1909 - день народження повного кавалера ордена Слави Леонтія Андрійовича Пишного, уродженця с.Лебедин. Працював робітником на Лебединському насіннєвому та Матусівському цукровому заводах. Перед війною переїхав у м.Верховцеве Дніпропетровської області. Оволодівши тут спеціальностями штукатура й маляра, споруджував будинки на залізничній станції. В 1941 р. пішов на фронт. Брав участь в оборонних боях у районі Верхньодніпровська. Пораненим потрапив у полон, але зміг утекти і добрався до Шполи. З 1943 р. - знову на фронті. Воював у складі 1230-го стрілецького полку 370-ї стрілецької дивізії 69-ї армії. Командир 45-міліметрової гармати. Орден Слави Ш-го ступеня отримав за наступальні бої з Пулавського і Магнушевського плацдармів у Польщі. Був знову поранений, повернувся додому інвалідом другої групи. Ордени Слави П-го і 1-го ступенів, які не встиг одержати на війні, наздогнали його у мирний час - у 1958 і 1968 роках.

18.06.1906 - початок селянського виступу в сЛебедин, який пізніш переріс у збройну сутичку із драгунами 25-го Казанського полку. В цеі день робітники економії Роговського та селяни, припинивши робот] одностайно зажадали від пана підвищення заробітної плати (3-й сні] замість 10-го). Управитель економії відмовився виконати поставлен вимоги. Наступного дня близько 2 тисяч селян під проводом К.А.Пелих; двома групами вийшли в поле, забрали тих, хто ще працював, ; урядника прогнали. На вимогу адміністрації 23 червня до села прибуї ескадрон драгунів, які жорстоко розправилися із страйкарями, зокрема нагайками було побито робітників Бондаренка і Онищенка.

22*06.1920 - ПершаКіннаармія С.М.Будьонного визволила Шполу В місті відбувсь мітинг, на якому виступив командарм Будьонний. Він розповів місцевому населенню про Червону армію, про її завдання у боротьбі з ворогами.

22.06.1941 - початок Великої Вітчизняної війни. З перших днів війни ) Шполянському районі розгорнулася масова мобілізація населення Вже під кінець дня 22 червня 1941 р. до Шполянського райвійськкомат) приїхало 12 юнаків з Лозуватки з проханням направити їх на фронт Наступного дня прибуло ще 50 добровольців. Тільки протягом першого тижня війни Шиолянська районна комсомольська організація відправила на фронт 280 добровольців.

22 червня - день скорботи і вшанування пам'яті жертв війни в Україні.

25.06.1873 - для придушення заворушення селян Топильної прибув караль­ний загін у складі двох ескадронів драгунів. Селяни вчинили опір карателям. Проте сили були нерівними і виступ селян було придушено. 107 бунтівників віддано до суду.

25.06.1944 - відбувся перший набір у Шполянську дитячу музичну школу.

25.06.1944 - відновився випуск газети „Шлях колективіста'.

27.06.1906 - селянське заворушення в Лебедині. В цей день становий пристав заарештував кількох лебединських селян. Це привело до нового протистояння з владою на селі. На допомогу лебединцям прийшли селянц з навколишніх сіл. Близько тисячі чоловік з рушницями, вилами, косами й сокирами рушили до сільської управи, де сиділи заарештовані і передали через уповноважених приставу вимогу негайно звільнити селян. Коли вимогу було відхилено, страйкарі напали на солдатів. Сутичка тривала близько години. Після цього селяни рушили до лісу Наступного дня в село прибуло ще кілька військових загонів, які силою придушили страйк. У населення було відібрано понад 50 револьверів і рушниць. До каторжних робіт і тюремного ув'язнення військовим судом було засуджено 40 лебединців. Найактивніших учасників виступу - А.Двірника, М.Пухлія та ГРудаса - засуджено до смертної кари через повішення. Пізніше Двірнику і Пухлію смертну кару замінено довічною каторгою.

27.06.1941 - ЦК ВКГІ(б) і Раднарком СРСР прийняли постанову „Про порядок вивозу і розміщення людських контингентів і цінного майна'. Керуючись цією постановою, Шполянський райком партії взяв під свій контроль евакуацію населення і матеріально-культурних цінностей в глиб країни.